Татьяна Белз. Увидеть Париж и НЕ умереть

Буквально пару недель назад я провела незабываемый уикенд в Париже. Ранее я уже была знакома с этим городом, но в этот раз мне было интересно увидеть его под другим углом, в этом мне помогла прекрасная книга-путеводитель «Все что я знаю о Париже», автора Жанны Агалаковой. Книгу подарила моя потрясающая знакомая Танюша Белз.

Татьяна, для меня, наверное, как и для многих ее друзей – человек праздник. Женщина, которая вдохновляет, восхищает. За полтора года жизни в Киеве, она стала уже довольно популярна широкому кругу людей.  При первой же встрече влюбляешься в ее глаза и когда она своим потрясающим голосом начинает рассказывать истории о Париже українською мовою, начинаешь понимать, что готова слушать ее вечно и уже пакуешь чемодан в столицу моды и искусства.

Человек влюбленный в жизнь и Париж.  Для меня теперь Франция ассоциируется также с Таней. Нет она не жила в Париже, но почему он для нее такой родной и о самых своих любимых местах для вдохновения, Танюша поведала нам за завтраком в самом французском ресторане Киева Tres Francais.

Заранее извиняюсь за мои вопросы на русском языке)

Татьяна, почему из всех городов Мира именно Париж такой любимый для тебя?

Париж багато віддає і нічого не бере навзаєм. Він легкий як хмара, постійно дарує сюрпризи. Він таємничий, він надихає. Якщо ти навіть шукаєш кохання, то саме тут воно приходе само. Можливо не з цього місця, але кохання приходить до самої людини. Париж дуже власний і спочатку він схожий на жінку парижанку, яка вдягнена в усе чорне, але коли вона знімає своє пальто, то ти розумієш що це найкраща жінка в світі. Саме так і з Парижем: коли він для тебе «знімає пальто» (а він це робить не для всіх) ти розумієш, що хочеш повертатися сюди знову і знову, тому що в ньому живе таємнця.

Хорошо, и сколько лет ти уже посещаешь Париж?

З 1999 року. І кожного разу планую поіздку в іншу країну але, коли вже наближаться дата від’їзду раптом все міняється і я знову їду в Париж.

Поведай нам пожалуйста о самых своих трех любимых местах в Париже, которые возможно не всем известны, но тебя они особенно вдохновляют.

Якщо починати с музеїв: то напевно спочатку я обрала би Монмартр. Прийти туди у 7-ої ранку і на цілий день застрягти. Це місце багато кому відоме але саме тут не потрібно поспішати. Спочатку потрібно вівдвідати церкву Секрикер, потерти ногу Святому Петру, загадати бажання. Бажано попасти туди ще коли виносять кусочки хреста: вони це роблять кожного місяця. І вже після цього тихесенько обійти Секрикер. Кожні вихідни туди приходе футболист який віртуозно володіє м'ячем, залазить на ліхтар і робить таке шоу, що його вже давно мали взяти в якийсь футбольний клуб.

Потім, вернутись на алею де малюють художники, поряд з ними є невеличке кафе котре можно одразу пізнати по офіціантам які вдягнуті в морську одежу. Я завжди їм привожу київський торт, вони його дуже полюбляють)) Саме там ви можете присісти і наблюдати за тим як працюють художники.

Після того, раджу спуститися  і зайти в малесенький музей Далі, дуже незвичне місце. Там можна побачити  чорний рояль на жіночих ніжках, з юбочкою кабаре яка є алегорією нічного життя Парижа в стилі кабаре. І над ним возвишається балерина, для мене це справжнє мистецтво. Так що раджу приділити годину цьому музею, і послухати про кожну з його робіт, тому що вони неймовірні.  І після того ви зрозумієте, що ви нічого не розумієте в мистецтві.

Друге місце, яке я раджу відвідати після Монмартра це музей Louis Vuitton.  Мені ніколи не подобались його колекції, до того моменту коли цього року до них не прийшов новий дизайнер. Кожен має можливість відвідати музей котрий находиться поруч з основним магазином, ви маєте піднятися на останній поверх темним, бархатним лифтом.  На порозі зустрічає охоронець Давід, я завжди перемовляюся з ним парою слів, пригощаюсь шампанським и вихожду на балкон. Саме з цього місця відкривається шикарний вид на Champs-Elysees, і не треба стояти чергу на Ейфелеву вежу або Тріумфальну арку. Саме звідси неймовірний вигляд на дахи Парижа.

Третте місце. Так как я люблю танцювати, то раджу відвідати  кабаре Сrazy horse. Там завжди дуже гарно, не велика камерна сцена і не багато людей,  там також живе таємниця))

А ти смогла бы жить в Париже?

Так! Тільки би забрала всіх своїх друзів с собою і приїжджала в Київ.  Но по-перше, треба любити свою країну і дарувати для неї найкраще а потім... а потім все можливо)

Отойдем от теми Парижа. Ти человек творческий с невероятними идеями и мне кажется сама кого угодно можешь вдохновить. Однако, что или кто вдохновляет тебя? Твои источники вдохновения.

Напевно перше це те що я посміхаюсь іншим, вони дарують мені посмішку навзаєм набагато більше. Так що я надихаюсь від людей які мене оточують. Находжу натхнення в дрібницях, це також дуже важливо тому ще саме дрібниці складають нашу мозаїку життя.

Мне тебя трудно представить без улыбки, для меня ти пример счастливой женщины. Есть ли у тебя секрет того, что нужно чтобы оставаться  всегда хеппи?

Секрет є. Я до нього прийшла с часом. Треба полюбити себе. І зрозуміти це дуже не просто. До цього мій настрій завжди залежив від ситуаціі і від людей: як вони реагують або їх поведінка. Коли я зрозуміла, що треба полюбити себе, любити не носячи корону, а любити  і при цьому віддаватися людям, тоді всі ситуаціі: відношення інших або негатив, на тебе зовсім не впливає.

И совет от тебя:  книга, спектакль или фильм, которые тебя вдохновляют и которые, возможно, помогут почувствовать Париж?

Моя улюблена вистава «Едіт Піаф. Життя в кредит», але коли головну роль грає Вікторія Васелатті.

Книжка Жанни Агалакової «Все, что я знаю о Париже».

Фільм, котрий я дивилась 2 рази на французькій мові і один раз украінською це «Недоторкані».  Ця історія не оставить нікого байдужим.

Спасибо Танюше за позновательный и приятный французский завтрак)

От себя хотела бы добавить пару слов. Лично меня как дизайнера интерьеров, архитектура и экстерьер Парижа не перестают удивлять и вдохновлять.

В этом городе невозможно не обратить внимание на оформление витрин: магазинов, геллерей, кафе, бутиков. Каждая из них так и манет зайти и ознакомиться с ассортиментом. Типичный французский манер оформления, дерево, навес и покраска в глубокий один тон. Моей основной целью было ознакомление с интерьерными магазинами, мебельными и текстильными. Вот в таком райончике Парижа как Saint-Germain-des-Pres, просто изобилие таких магазинов.

Или казалось бы, обычный вход в подьезд, ну что в нем может быть занимательного, однако в этой стране и этому момету уделяют внимание.

Советы  путешествующим:

Книга путеводитель: «Все, что я знаю о Париже», Жанна Агалакова.

Авторские экскурсии в Париже: Olga Kotrus

В Париже нужно непременно:

• Прогуляться по набережной Сены
• Увидеть Эйфелеву башню
• Посетить музей или выставочный зал
• Посидеть в уличном кафе
• Попробовать свежий багет
• Полюбоваться городом с высоты Монмартра
• Постоять на мосту искусств
• Побывать на рынке
• Пройтись по Елисейским полям
• Хотя бы раз сказать кому-нибудь «бонжур» или «мерси»

Интересные факты о Париже:

Самый вкусный хлеб:

Вкуснее багета чем в Париже вы вряд ли где попробуете. Ежегодно проходит конкурс на самый вкусный багет. Жюри даже оценивает запах выпечки. Лучший булочник, награждается правом поставки выпечки в Елисейский дворец.

Странный таксофон:

В Париже есть самый странный уличный таксофон. Позвонить по нему нельзя, но 5 раз в неделю он звонит сам. И если вы оказались поблизости - можете взять трубку. На другом конце провода будет Софи Каль, автор этого странного проекта. И вот если вам удастся найти с ней общий язык (желательно французский), она поведает вам одну из многочисленных занятных историй и с удовольствием выслушает вашу. Только имейте в виду, что ваш разговор записывается, и со временем может стать частью другого арт-проекта. (Местонахождение: Мост Гарильяно в 15-м округе, pont Garigliano)

Париж в кино:

Париж самый снимаемый город, точнее столько кино сколько снимают в Париже, не снимают больше нигде. Естественно, парижские власти рады, ведь кино лучшая реклама. Но мало кто знает, что почти у каждой парижской «сцены» есть ценник. Например вид Эйфелевой башни днем не стоит ничего, однако в вечернее время стоит раскошелится на авторские права художника по свету. День съемок в музее Орсэ может обойтись продюсеру в 17 тыс. евро, в Лувре 25 тысяч, в Парижской Гранд Опера минимум 70 тыс. евро. Даже парижские вокзалы имееют свой тариф. За день съемок  где-нибудь в уголке не мешая никому, придется выложить минимум 3 тыс. евро.

Гость: Татьяна Белз

Автор: Катерина Львовна

Фото: Алена Давыдова

Локация: Париж и ресторан Tres Francais (Киев)